Чи повинні блогери реєструвати TikTok і YouTube як медіасервіси?

2026.02.17

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення у лютому 2026 року розпочала реєстрацію каналів на платформах YouTube і TikTok як нелінійних аудіовізуальних медіасервісів. Станом на зараз таку реєстрацію вже отримали 13 компаній. Про це повідомляє Детектор медіа.

Раніше більшість каналів на відеоплатформах реєструвалися як онлайн-медіа. Водночас на початку 2026 року регулятор оприлюднив нові роз’яснення щодо того, у яких випадках власники акаунтів на платформах YouTube, TikTok, Twitch та інших повинні реєструватися саме як суб’єкти аудіовізуальних медіа.

Коли реєстрація є обов’язковою

У Нацраді пояснюють: якщо діяльність акаунта має ознаки аудіовізуального медіа — лінійного або нелінійного мовлення — власник зобов’язаний пройти реєстрацію як суб’єкт мовлення без використання радіочастотного спектра або як суб’єкт аудіовізуальних медіа на замовлення.

Оновлені ціни на рекламну публікацію в онлайн ЗМІ

Водночас акаунти, які регулярно публікують контент під редакційним контролем і мають постійну назву, але не відповідають критеріям аудіовізуального медіа, можуть реєструватися добровільно як онлайн-медіа.

При цьому блогери, які несистемно публікують контент, показують особисте життя або просто поширюють чужі матеріали, не зобов’язані реєструватися як медіа.

Лінійне чи нелінійне медіа: у чому різниця

Як зазначають експерти, ключовим критерієм є наявність або відсутність розкладу мовлення:

• якщо є розклад трансляцій — це лінійне медіа;

• якщо контент доступний для перегляду у будь-який час — це нелінійний медіасервіс;

• архів відео або каталог програм також вважається ознакою нелінійного медіа.

Регулятор зайняв жорсткішу позицію

Експерти ринку вважають, що нові роз’яснення свідчать про більш жорсткий підхід регулятора. Зокрема, одним із ключових критеріїв може стати економічна складова — отримання доходу від діяльності.

Водночас юристи звертають увагу, що чинний Закон «Про медіа» не містить чітких критеріїв для платформного контенту, оскільки створювався насамперед для класичних телерадіоорганізацій.

Ризики штрафів

Якщо Нацрада встановить, що онлайн-медіа фактично веде діяльність аудіовізуального медіасервісу без реєстрації, це може вважатися грубим порушенням.

Для реєстрантів штрафи можуть становити:

• від 40 тис. до 320 тис. грн — за значні порушення;

• від 80 тис. до 600 тис. грн — за грубі порушення.

Що це означає для ринку

Нові підходи Нацради фактично наближають українське регулювання до європейської моделі аудіовізуальних медіапослуг. Водночас експерти вважають, що законодавство потребує додаткового уточнення критеріїв, щоб уникнути правової невизначеності для власників платформного контенту.

Також по темі: Нацрада винесла 31 припис медіа за порушення вимог закону

---