Зеленський підписав закон «про медіа»: що зміниться для медійників

Зеленський підписав закон «про медіа»: що зміниться для медійників

Президент України Володимир Зеленський підписав скандальний законопроєкт «Про медіа», який розширює повноваження Національної ради з питань телебачення та радіомовлення та змінить правила гри на медіаринку.

Закриття сайтів без рішення суду та регулювання блогерів Закон вводить в законодавче поле поняття онлайн-медіа. Стаття 1 закону визначає, що онлайн-медіа - онлайн-медіа – медіа, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному веб-сайті, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа та передбачає, що регулювати діяльність сайтів буде Нацрада з питань телебачення та радіомовлення.

Стаття 63 закону про медіа визначає, що сайти та газети можуть добровільно зареєструватися. При цьому ті газети, що мають чинну реєстрацію зобов’язані переєструватися протягом року з дня набуття чинності цим документом.

Перевагою реєстрації онлайн-медіа є менш суворі санкції за аналогічні порушення у порівнянні з незареєстрованими медіа та можливість отримати грант від держави. Разом з тим документ надає можливість Нацраді тимчасово забороняти розповсюдження онлайн-медіа без рішення суду. Автори документу переконують, що ця норма буде застосована виключно для незареєстрованих медіа. Дійсно стаття 116 закону передбачає, що тимчасова заборона розповсюдження на 2 тижні застосовується до онлайн-медіа. Водночас у статті 99 закону, яка визначає перелік санкцій, які може застосовувати Нацрада не визначено порядку застосування тимчасової заборони поширення сайтів, зокрема відсутнє посилання на 116 статтю закону «Про медіа», що створює спокусу для Нацради широко застосувати згадану санкцію і не визначене майбутнє для ресурсів, які потрапили під санкції регулятора.

Закон про медіа передбачає добровільну реєстрацію для блогерів. Автори переконують, що лише в цьому випадку вони будуть підпадати під регулювання Нацради і «отримають законодавчий захист як журналісти». Водночас стаття 2 закону визначає, що «при вирішенні питання, чи є особа, яка поширює інформацію з використанням мережі Інтернет, суб’єктом у сфері онлайн-медіа, Національна рада застосовує критерії, встановлені органом спільного регулювання».

Тому побачимо, хто врешті потрапить під регулювання. За реєстрацію суб’єктів у сфері медіа, згідно до статті 63 зазначеного закону стягується реєстраційний збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня року, в якому подається заява про реєстрацію. Реєстраційний збір сплачується до Державного бюджету України. У реєстраційних документах медіа мають зазначати, зокрема за наявності кінцевого беніфіціара. Заяву про реєстрацію медіа подають через електронний кабінет

Бан медіа з російськими власниками та закриття підсанкційних ЗМІ без рішення суду Підписаний закон визначає, що в разі, якщо серед власників чинних медіа буде виявлено пов’язаних осіб з РФ, то реєстрація таких медіа скасовується Нацрадою. Також регулятор в такому разі ухвалює рішення про анулювання ліцензії(в разі, якщо проти медіа застосовані санкції рішенням Ради нацбезпеки та оборони, яке введено в дію указом Президента України) чи подає позов про анулювання ліцензії. Рішення про скасування реєстрації чи анулювання ліцензії може бути переглянуте Нацрадою в разі надання доказів щодо приведення структури власності медіа у відповідність до законодавства України.

Для порівняння до набуття чинності законом про медіа анулювання ліцензій відбувається лише на підставі рішення суду

Суди проти медіа за 2 дні Згідно до закону «у випадках реальної загрози інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення і за наявності обґрунтованих підстав та відповідного клопотання в адміністративному позові (заяві) органу, який здійснює державне регулювання у сфері медіа (Нацрада з питань телебачення та радіомовлення), суд розглядає адміністративну справу впродовж двох днів з дня подання позовної заяви».

Формулювання залишає широке поле можливостей для прискорення розгляду справ стосовно медіа

Санкції та амністія  Закон передбачає загалом диференціацію санкцій до зареєстрованих і незареєстрованих медіа. Зокрема зареєстровані медіа можуть отримати штраф за п’ять незначних порушень вчинених протягом місяця, тоді як для незареєстрованих передбачено штраф вже за 3 порушення.

Заборона поширення за рішенням суду для незареєстрованого онлайн-медіа може настати після третього грубого порушення тоді як для  зареєстрованого планка у 4 порушення.

Водночас перехідними положеннями документу встановлюється, що протягом року Нацрада за більшість порушення буде виносити лише приписи, тобто без стягнень та судових і позасудових обмежень.

Поновлення трансляцій Ради Закон передбачає, що телеканал Рада стає державним та забезпечує трансляцію засідань парламенту. Разом з тим на час воєнного стану передбачається трансляція засідань ВР у запису в день засідання

Спільне регулювання у сфері медіа Ще однією новацією документа є спільне регулювання у сфері медіа за участі Нацради з питань телебачення та радіомовлення та обраних представників медіасфери.

 Передбачається створення органів співрегулювання, які будуть серед іншого визначати критерії віднесення окремих суб’єктів у сфері медіа.  Ймовірно можуть поставити крапку у питанні чи вносити блогерів до медіа.

За членство в органі спільного регулювання треба буде сплачувати членські внески, розмір яких буде визначати правління органу спільного регулювання. Не можуть бути членом органу спільного регулювання медійники, які перебувають на ринку менше 3 років, Однак питання про прийом нових членів до органу спільного регулювання буде вирішувати його правління.

Серед повноважень органу спільного регулювання розробка кодексів(правил) поширення інформації. Їх затверджувати має Нацрада. Однак закон дозволяє проігнорувати напрацювання органу. Так само Нацрада може вчинити і з іншими напрацюваннями стосовно питань медіарегулювання.

Автор: Ярослав Конощук, https://sud.ua/